Рубрика «НЕФОРМАТНО»

Рубрика «НЕФОРМАТНО»

ФЕН-ШУЙ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ ДИРЕКТОРА ШКОЛИ

Давно не нагороджували?

Не влаштовує зарплата?

Швид­ше за все, ви сидите у приміщенні з поганою енергетикою або на вашому робочому столі нагромадилось багато непотрібних па­перів, що «забирають» ваші сили та гроші. Прийшов час очис­тити простір від несприятливих імпульсів, використовуючи поради древньої китайської науки про гармонію з навколишнім світом — фен-шуй.

Розмір і форма столу.

Головний атрибут вашого робочого місця — стіл. Якщо ви бажаєте, щоб вас приймали всерйоз і вважали професіоналом, вибирайте стіл великих розмірів, не менше 120 х 80 см. Раджу не гнатися за модою з її асиме­тричними й округлими формами, а «приватизувати» звичай­ний прямокутний стіл. Інакше ваша мрія про лаври началь­ника може канути в Лету... Не варто боротись і за столи-гіганти у формі букви «П» чи «L» — шлях нагору буде відкритий кому завгодно, тільки не вам. Колір столу має бу­ти нейтральним, щоб зайва строкатість не відволікала вас від важливих справ.

Настільний інтер'єр.

Зовсім інша справа — предмети на столі. Вони саме мусять бути яскравого, найкраще червоно­го чи синього кольору. Папки, «досьє» та довідкову літерату­ру (навіть якщо вони радують око своєю яскравою зовнішністю) зведіть до мінімуму й покладіть у далекий лівий кут або шухляду. Це приверне удачу та благополуччя. Будь-який непотрібний клаптик паперу негайно викидайте в кошик для сміття — усі непотрібні папери, як правило, ма­ють негативну енергетику.

Усі предмети та папки в шафі також повинні постійно використовуватися для роботи, тому що застій перетворює позитивну енергію на негативну. Вас постійно будуть турбу­вати фінансові проблеми, а взаємини з колегами не будуть складатись у потрібному руслі.

Головне правило фен-шуй — на столі повинно бути тіль­ки найнеобхідніше й хоча б нести позитивний заряд. Напри­клад, невеликий гірський кришталь поблизу комп'ютера по фен-шуй здатний додати ясність вашим думкам.

Якщо ж вам як «справжньому ботаніку у глибині душі» приємно, щоб кабінет нагадував оранжерею — поставте гор­щик із рослиною в лівий кут столу. При цьому бажано, щоб рослина була кактусом в яскравому горщику. Будь-яка рос­лина позбавить вас потоку негативної енергії, що випро­мінюється гострими кутами кабінетних меблів, і навіть ва­шої власної нервозності та стресів.

Не зайвим буде тримати на робочому столі і склянку з чи­стою питною водою. Якщо вода праворуч — вона активізує творчі сили, винахідливість, якщо ліворуч — знання. До речі, для створення позитивної енергії на вашому столі повинно бу­ти якнайбільше предметів червоного кольору — це покращить вам настрій, додасть бадьорості та позбавить зайвої втоми.

А ви, друзі, як не сідайте...

Якщо ви сидите так, що двері розташовані у вас за спиною, і ви не бачите людей, які входять у приміщення, це створює внутрішній дискомфорт і підсвідомо розжарює обстановку — усе повинно бути «під контролем». Але краще місце в кабінеті для робочого столу — навскоси до вхідних дверей. Якщо це неможливо, поставте на стіл дзеркало, в якому буде відбиватись вхід. Це забезпечить спокійний, упевнений стан і дозволить зосере­дитись на роботі.

А щоб почувати себе ще затишніше, поставте стіл так, щоби безпосередньо за вашою спиною була суцільна стіна.

Підсвідомо ми дуже близькі до природи, а тварини, як відомо, завжди прагнуть прикрити спину, щоб не боятись нападу «з тилу». Якщо ви керуєте людьми, корисно повісити на стіні за спиною фотографію чи мальовниче зображення високої  гори. Це створить вам репутацію мудрого та справедливого керівника. Вільний простір перед людиною підсвідомо додає їй перспектив розвитку, дає можливість творчо мислити та продуктивно працювати. Чим більше простір, тим більшу свободу в розвитку людина має.

Найбільш невдалими у фен-шуй уважаються положення, якщо ви сидите обличчям до стіни (це обмежує творчі сили) та спиною до вікна і так ви втрачаєте багато енергії).  У першому випадку виправити ситуацію допоможуть картини — перспективні пейзажі, яскраві натюрморти, зображення молодої сосни, бамбука, оленя або журавля, але тільки ті, що подобаються вам. Повісьте їх так, щоб у вас перед очима були вони, а не сумна стіна. У другому — яка-небудь річ, накинута на спинку стільця. Якщо ви постійно сидите спиною до людей, обов'язково накиньте на спинку стільця шаль, светр чи піджак, щоб захиститись від чужої негативної енергії. А якщо ви сидите обличчям до книжкової шафи, щільно закрийте її — викриті шафи будуть «висмоктувати» з вас творчу енергію.

Дуже велике значення має розташування столу щодо вікон. Свіже повітря та чистота, хороше освітлення — усе це гарантії того, що енергія не буде застоюватись, а буде постійно циркулювати, даючи бадьорість і сили.

Балки та кути.

Найголовніше — ніщо не повинно нависати над вашим робочим місцем! Жодних виступів, стельових балок і навісів сучасних мансард! Усе це перешкоджає плавному плину енергії всередині приміщення. Якщо людина  цілий день сидить за своїм робочим столом, а над нею розташована балка, то вона цілий день випробовує її несприятливий вплив, а це призводить до підвищеної стомлюваності й навіть головного болю. Вирішити цю проблему можна, переставивши робочий стіл у більш «безпечне» місце.

Також несприятливо, якщо є гострі кути — ребра шаф або інших меблів. Кут завжди вважався несприятливим атрибутом, що здатний зруйнувати вашу енергетику.

Якщо немає можливості пересісти в інше місце або переставити меблі, спроможіться відгородитись від кута за допомогою якого-небудь предмета — перегородкою чи книжковою шафою. Або хоча б задрапуйте кут м'якою тканиною.  На худий кінець, можна прикрив його хоча б частково, великою, краще кучерявою, рослиною.  Причому її стовбур  має підніматись угору, а не звисати вниз.

У тісноті, та не в образі?

Велика кількість людей, які  працюють в одному приміщенні, особливо якщо воно тісне й темне, породжує один з найдужчих факторів стресу. Робота здається занадто монотонною, нервовою, багато співробітників випробують постійну напругу через вторгнення сторонніх у їхню «інтимну зону».

Що допоможе це виправити? Треба створити певний «фокус уваги». Наприклад, настільна лампа, принесена з дому, перегородка або вазочка із квітами напевно допоможуть вам перебороти стрес у закритому робочому приміщенні. Необхідно окреслити межі свого особистого простору в той чи інший спосіб. «Захисним екраном» може служити мила серцю дрібничка або фотографія близьких вам людей. До того ж, бачачи прямо перед собою обличчя коханих, ви підсвідомо не будете сердитись на роботу, яка вас розлучає...

 

Яким бачать директора школи діти

«Точно кажучи, ми, учні, мало що знаємо про нашого директора. Щоправда, у 7-му класі він вів у нас якийсь предмет, та оскільки його увесь час смикали, кудись викликали або він був у відрядженні, то і стосунки між нами скластися не встигли: він не пам'ятав нікого з нас. Зазвичай 1 вересни він щось говорить, але всі так галасують, що почути що-небудь не вдається Іноді він ходить поверхом і робить усім зауваження».

У природі шкільного життя можна зустріти різні вияви директорської своєрідності. Спробуйте знайти себе серед пропонованих нами типажів:

Керівник — дилетант.

Усе знає, все розуміє, але не має необхідних якостей для успішного впливу на людей. Володіє управлінською термінологією. Любить говорити про процес, але не вміє його організувати. Постійно читає наукові книги, завчає важливі уривки й афоризми. За півроку до поїздки на будь-який семінар починає впадати в почуття глибокої ейфорії і передчуття радості.

Керівник — репродуктор.

Не здатний вибирати з можливих варіантів управлінських рішень. Шукає в пам'яті прецеденти. Будь-яке незначне відхилення від норми вкидає його в паніку. Слабко піддається навчанню. Намагається завжди триматися близько до тексту. Не придумує розв'язання, а шукає його в папках і в пам'яті. Улюблений вислів: «Боже, що ж робити?»

Керівник — фантазер.

Оцінює ситуацію за випадковими підставами, плутає бажане і можливе. Визначити, чому він приймає ті або інші рішення, неможливо. Украй вузький діапазон бачення управлінського поля. Ейфорійний. Заручник удачі. Реагує на події бурхливо і неадекватно Ніколи не пам'ятає, що вже зроблено а що ні, що наснилося, привиділося і що справді відбувається в школі. Розповідає про школу і про себе в школі так, що працюючі з ним люди дуже дивуються і ще довго аж  до ночі повторюють: «Невже це все відбувається у нас?!»

Керівник — педант.

Його світ — це папки, накази, шафи, добре загострені олівці і різнокольорові ручки, секундомір, інструкції. Майстер щодо вигадування форм контролю і санкцій, проведення контрольних заходів. Невтомний творець різних видів бланків, форм, порожньографок, графіків. Побачивши будь-яке неподобство,— а бачить він усі неподобства і всюди,— строго і рівним голосом при всіх вичитує винува­того, намагаючись загнати його в тісний куток. З ранку до ночі щось пише і нікому не показує.

Керівник — майстер експромту.

Не любить глибоко і всебічно вивчати ситуацію. Певний, що відповідно до теорії ймовірності будь-яке управ­лінське розв'язання цілком ймовірне і може бути успішне. В умовах браку інформації миттєво приймає досить оригінальні рішення. Однак відразу після спаду напруженості забуває про свої рішення, людей, що їх виконують, обіцянки і клятви. Нічого і нікого не пам'ятає. З диво­вижною переконаністю видає випадкове за корінне, неперевірене — за фактичне. Говорить з апломбом. Усе знає. Про все чув. Захоплюється собою і відрізняється цілковитою відсутністю зору, оцінюючи діяль­ність інших.

Керівник — самітник.

Розробляє нові концепції, стратегії, програми, пла­ни, інструкції. Постійно щось пише. Завжди перебуває в стані замис­леності. Підлеглі довідуються про його праці та ідеї випадково, вибір­ково і зазвичай, коли в цьому немає ніякої потреби. Самодостатній. У коридор школи виходить тільки під час уроку. На нарадах після свого чергового звіту мовчить і сопе.

Керівник — діяльний ледар.

Завзятий любитель бігати по сходах і поверхах. Любить широкомовно викладати кожному стрічному свої ідеї, проекти, пропозиції. Витрачає на ці розповіді всі сили і пару. Досягає вищого ступеня захопленості. Одночасно затіває тисячу починань, потім усе кидає. Ентузіаст швидкого і дуже швидкого руху на місці, великий будівельник пустопорожніх управлінських структур. Змінює свою точ­ку зору за день по п'ять разів, але кожному може довести свою бе­зумовну правоту.

Керівник — борець з колективом.

Усе і всі погані. Ніхто нічого не розуміє, не вміє і не хоче робити. Улюблена домашня заготовка: «Розігнати б усіх до дідька!» З надзвичайною завзятістю шукає помилки і недоліки і, якщо знаходить, то впадає в стан жовчного захвату. Викривач. Мак­сималіст. Суне носа в усі справи. Він один крокує в ногу. Любить пог­рожувати, звільняти і розмірковувати про недосконалість людської породи.

Керівник — фахівець з компромісів.

Поза прохальна, жести й міміка дуже прохальні, очі абсолютно прохальні. Дійсно щасливий, коли йому вдається упросити, уламати, вмовити, улестити співпрацівників. Вічно заклопотаний будівництвом миру і дружби в колективі. Головними завданнями вважає — усім подобатися, нікого не скривдити. Посту­пається в подробицях, а якщо попросять, то й у головному. Вдома по­тихеньку плаче. Увесь час приймає пігулки і скаржиться на свою долю. Із задоволенням їздить на дачу і невимовно тішиться, побачивши влас­норучно вирощені квіти і кріп.

Таємничий керівник.

Усе повите таємницею. Жести, напівнатяки, під­моргування — в усьому бачить прихований смисл. «У мовчанні багато таємної сили»... Будь-яку фразу супроводжує хитрою посмішкою. Го­ворить повільно, зі значенням, особливо якщо говорить загальні фрази і тривіальні речі. Любить пояснювати доти, поки сам нарешті не зро­зуміє, про що йдеться. Якщо йому вдається з першої спроби виговори ти речення до кінця, зазнає майже дитячого відчуття захвату. В усьому вбачає таємний містичний смисл.

Керівник — теоретик.

Живе в полоні десь вичитаних ним правил, норм, догм, положень та інструкцій. Вважає, що істина конкретна і на кожен даний момент абсолютна. Ніколи не бере під сумнів думки авторитетів. Побачивши живих корифеїв, утрачає дар мови і впадає в стан розчу­лення і захвату. Не змінює одного разу відданих розпоряджень, навіть якщо вони і не правильні.

Керівник — політик.

Вічно у вищих сферах, вічно поруч з начальством Про всі реальні і надумані досягнення повідомляє нагору. Завалює керівництво проектними записками, всілякими програмами. Вказівки вищестоящого начальства повідомляє колективу зі згадуванням імені і по батькові, з придихом і відданістю, що промениться в очах.

Керівник — вождь.

Усі — однодумці. Він — оратор. Говорить красиво. Пишається. Пози і жести поважні і благоліпні. Милостивий і добродушний. Любить наганяти на себе артистичний гнів. Випиває з колективом. Розмовляє голосно, з афектацією, привертаючи увагу перехожих і випадкових свідків. Його виступи будуються ніби в стилі бароко: пишно, у великих деталях, з оборками, рюшами і жабо.

Керівник — вимушений ледар.

Не тримає в голові управлінське поле. Щоранку не знає, що робити. Безсистемно намагається натискати уп­равлінські кнопки.  Курій тютюну. Анекдотист. Гарний слухач.

Керівник — консерватор.

Раніше за всіх приходить і пізніше за всіх іде з роботи. Усе — сам. Працює за всіх. Трудоголик.  Не визнає самодіяль­ності. Люди, що не мають характерних рис, властивих цьому керівнику, на його думку, гарними працівниками бути не можуть. Ніколи нікуди не спізнюється. Перетворює тост у доповідь. Скрізь і завжди говорить тільки про роботу. Однолюб. Усе життя дотримується стійких звичок, повторює одні й ті самі вислови.

Керівник — веселий романтик.

Не відриваючись читає любовні романи, детективи, фантастику. Легкий, рухливий, спрямований у завтрашній день. «Труд завзятий йому нудить». Вірує і прилучає до віри. Його люб­лять у колективі. Незлобивий і незлопам'ятний. Усе віддасть. Забуває поїсти. Завжди в захваті.

  

МІФИ ПРО ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ

Дотримуватись винятково здорового способу життя - це сьогодні, як модно казати, тренд. Гламурні дівчата п’ють ви­ключно зелений чай, чорний - у жодному разі! Ділові леді починають день з дієтичних пластівців, курять легкі сигарети та лягають спати на голодний шлунок - щоб уранці прямо з ліжка пересісти на велотренажер.

Чому ? Тому що всі так роблять, тому що так радять модні журнали та просунуті фітнес-адепти. Найчастіше ми й не замислюємось, де в цих рекомендаціях раціональне зерно, а що на перевірку виявляється дійсним міфом. 

Їжа

·         Від цукру повніють, а від цукрозамінників - ні. Узагалі ж калорії «замінники» усе одно містять. А психологічно з ними дуже легко «перебрати» дозу: ксиліт, цикламат, сахарин ма­локалорійні, а нуж-бо з’їм побільше ... До того ж штучні цукро­замінники підвищують апетит і у великій кількості можуть ви­кликати понос. І якщо ви не діабетик, для якого вибір між цу­кром та не-цукром - вибір у буквальному сенсі питання жит­тя і смерті, краще підсолощувачами не захоплюватись.

·         «Живі» йогурти найбільш корисні. Ніхто не сперечається. Усе питання в тому, які йогурти вважати «живими». Такими можуть вважатись тільки непастеризовані (тобто виготовлені без теплової обробки) йогурти, зберігати які можна тільки при низькій температурі й не більше тижня (тільки так корисні бактерії дійсно залишаються живими). Те, що стоїть на зви­чайних полицях тижнями, «живим» не може бути у принципі.

·         Їсти на ніч шкідливо. Дивлячись, коли у вас настає ніч. Принцип такий: шкідливо їсти менш ніж за дві години до сну, інакше їжа не встигне цілком переваритись. А якщо ви – сова ? Повечеряєте о 12-й, а вляжетеся спати о пів на третю годину - ­і принцип дотриманий, і не доведеться мучитись від голоду. Хоча в будь-якому випадку не варто вечеряти свинячою від­бивною зі смаженою картоплею: ужита навіть за чотири години до сну, вона всю ніч буде приковувати до себе увагу всього ва­шого організму; безсоння й несвіжа голова вранці забезпечені.

·         Здорова їжа страшенно дорога й готується за спецрецепта­ми. У цьому нас намагаються переконати виробники низько­калорійних мюслів, соєвих батончиків, протеїнових коктейлів тощо. Насправді це не більш ніж комерційний хід. Вартість ви­хідних продуктів копійчана (висівки, злаки, мед і т д.), а роз­рахунок будується на нашій з вами ліні: простіше відкрити упаковку готового продукту, ніж самим на кухні пророщувати овес, товкти горіхи і три рази пропускати через м'ясорубку овочеве пюре. Платимо ми не за особливу корисність, а всього лише за економію часу.

Спорт

• Спорт - це здоров’я, чим більше тренувань, тим краще. Насправді у спорті, як і в будь-якій справі, усе добре в міру. Заняття більше двох годин на день змушують швидше зношуватися суглоби та зв’язки, можуть зашкодити м’язам, виклика­ти серцево-судинні та шлунково-кишкові проблеми й навіть порушення менструального циклу. Вам же не спадає на думку тягати мішки з картоплею, тому що це теж фізичне наван­таження? А перебір на тренажері чи біговій доріжці нічим від такої «неблагородної» праці не відрізняється.
• Ранок треба починати з гімнастики. «А тепер переходьте до водних процедур» - пам’ятаєте? Але давайте розберемось, чого ми очікуємо від ранкових вправ. Поліпшення фізичної форми, зміцнення м’язів, бадьорості на весь день? Тим часом мозку для остаточного пробудження треба трохи біль­ше часу, ніж тілу. Спробуйте по­присідати або пострибати «не приходячи у свідомість» - ані користі, ані задоволення. Тож почніть день з водних процедур, щоб «включитись», а потім переходьте до розминки.
• Біг на свіжому повітрі допомагає оздоровитись. Ось тільки де ви знайдете це повітря, якщо ваші пробіжки відбуваються по тротуару вздовж шосе? Ви дихаєте повними грудьми, легені працюють ... ретельно вбираючи всі вихлопні гази. Навіть американці, ще недавно поголовно фанати джоггінгу (бігу підтюпцем), охолонули до такого «оздоровлення». До того ж з’ясувалося, що біг підтюпцем дає занадто сильне навантажен­ня на суглоби й занадто слабке на м’язи. Якщо вже ви знайшли куточок зі свіжим повітрям, то краще або бігати по-справж­ньому, або просто швидко ходити.

Усе інше

• Сигарети light не такі шкідливі. Різних смол і нікотину в них дійсно міститься трохи менше. Але «організму, що під­сів» на куріння, усе одно потрібна визначена доза нікотину. Курець візьме своє, непомітно зажадавши не три звичайних сигарети, а п’ять «легких», і затягуватись буде глибше, щоб «відчути». Так що «менш шкідливих» сигарет просто не існує.
• Стрес - це негативні переживання. Тобто звістка про смерть дідуся скорочує життя, а документ про його мільйонну спадщину - продовжує. Насправді сильні позитивні переживання так само струшують організм, як і не­гативні, й можуть призвести, наприклад, до інфаркту. Йоги недарма радять узагалі не піддаватись емоціям і ставитись до всього філософськи
•  Здоровий спосіб життя гарантує довголіття. Частково так. Але не треба забувати і про інфекції, і про власну генетику, отриману у спадщину від предків. Академік Амосов, ра­дянський гуру дієт і загартовування, наприклад, помер від хвороби серця. Так що здоровий спосіб життя - не самоціль і скоріше поліпшує якість цього самого життя, ніж його тривалість.